Пам’ятаємо про свій борг перед пам’яттю загиблих від Голодомору

Колишній український вчений, агроном-економіст Степан Сосновий піддавав жорсткій критиці сталінську «аграрну революцію» та її жахливі наслідки, що обернулись для українського селянства тотальним штучним голодом, внаслідок якого загинуло близько 4 млн. людей.

Змальовуючи картину голоду та називаючи його безпрецедентним випадком в світовій історії, Сосновий напише: «Жахливі часи! Незабутні картини. Українська земля переповнилася стогоном голодних, криком дітей, плачем матерів, на очах у яких помирали їх знесилені діти, муками конаючих. Люди божеволіли і в божевіллі їли один одного. Смерть посіяна диктатором Сталіном, носилася над Україною.

В усіх селах, на дорогах, на полях України, всюди з обличчям змученим голодом, лежали загиблі від голоду. Земля вкрилася трупами. Не встигали ховати померлих, і вони ставали здобиччю здичавілих собак».

Скільки ж українців насправді загинули внаслідок Голодомору? Останні розрахунки, які зробили окремо демографи НАН України та група українських істориків, відрізняються більш ніж удвічі. Данні науково-демографічної експертизи стверджують, що загальна кількість людських втрат від Голодомору 1932–33 років становить 3 мільйони 941 тисячу осіб, а загальні втрати українців, з урахуванням ненароджених, становлять 6 мільйонів 122 тисячі.

Цифри вражають. Адже навіть під час жорстокої німецької окупації смертність на селі буде втричі меншою.

Українці заслуговують на те, щоб люди всього світу дізналися про Голодомор – жахливу сторінку української історії. Мільйонні втрати українського народу нагадують нам про цей борг і обов’язок перед пам’яттю загиблих.