Володимир Ржавський «Не варто підміняти зміст законів»

Найбільш резонансним рішенням центральної влади на минулому тижні стало прийняття Верховною Радою низки законів, спрямованих на «декомунізацію» України. Як і очікувалося, ці закони викликали бурю обговорень в суспільстві – одні висловлювали обурення з приводу їх прийняття («Це ж наша історія», «Зараз не час витрачати гроші на перейменування вулиць та демонтаж пам’ятників»), інші ж радісно прийняли цю звістку («Це потрібно було зробити ще в 1991 році»). Крім цього в Києві розпочала роботу конституційна комісія, яка підготує зміни до основного закону для децентралізації країни і були визначені два кандидати на посаду голови антикорупційного бюро. Прес-служба Донецької територіальної організації «Блоку Петра Порошенка – «Солідарність» поспілкувалася з керівником секретаріату обласної організації партії Володимиром Ржавським і розвіяла міфи, що стосуються останніх рішень влади. – Володимир, 9 квітня Верховна Рада прийняла закон «Про засудження комуністичного і націонал-соціалістичного тоталітарних режимів». Відразу ж в інтернеті поширилася маса чуток. Починаючи від відверто безглуздих, мовляв ветеранам війни заборонять надягати ордени і медалі, до правдоподібних, що в містах демонтують всі пам’ятники, пов’язані з радянською епохою, а вулиці перейменують. Що з цих розмов вигадки, а що правда? – Люди часто підміняють змісти законів. Почнемо з того, що цим законом Верховна Рада заборонила не тільки комуністичний, але і націонал-соціалістичний режими. Тобто поряд з серпом і молотом буде заборонена свастика, нацистський орел і багато іншого, а неофашистські організації опиняться поза законом. Однак, якщо нацистських символів і так в Україні практично не залишилося, то зі спадщиною СРСР ми стикаємося щодня. Прийняттям цього закону Верховна Рада дала принципову політичну оцінку комуністичному режиму, прирівнявши його до нацистського. Таким чином історична справедливість восторжествувала. Але не слід говорити, що цим рішенням узаконено гоніння на Комуністичну партію України. Закон не забороняє ліву ідеологію, а забороняє пропаганду злочинних, антигуманних режимів, жертвами яких стали мільйони. Для продовження своєї діяльності КПУ необхідно змінити назву і відмовитися від серпа і молота і червоних прапорів. Що стосується пам’ятників Леніна та інших особистостей часів СРСР, то всі скульптури та монументи опинилися поза законом і вони повинні бути негайно демонтовані. Те ж стосується і фільмів – телеканалам доведеться переглянути сітку мовлення і відмовитися від кінострічок, які заперечують злочинну сутність комуністичного режиму. На 23 році Незалежності України телевізійний простір буде очищено від комуністичної пропаганди. – Так все ж, чи мають права ветерани носити ордени і медалі після заборони комуністичної ідеології? – Ніхто і ніколи в Україні не забороняв і не буде забороняти ветеранам Другої світової війни носити їх заслужені нагороди і відзначати День Перемоги. Ще 24 березня Петро Порошенко підписав указ про святкування 70-ї річниці перемоги над нацизмом і фашизмом. Згідно з указом 8 травня в Україні відзначатиметься день пам’яті та примирення, а 9 травня залишиться Днем Перемоги над нацизмом. Українська влада і суспільство повинні посилити турботу над захисниками Вітчизни – створити нормальні умови життя ветеранам, жертв нацистських переслідувань, сімей загиблих воїнів, дітей війни. – Також минулого тижня були визначені два кандидати на пост глави антикорупційного бюро (АКБ). Ними стали юристи Артем Ситник та Микола Сірий. Зовсім скоро Президент повинен призначити одного з них керівником бюро. Чого слід очікувати від новоствореного органу? – Антикорупційне бюро має стати найбільш жорстким органом по боротьбі з корупцією у вищих ешелонах влади. З перших днів роботи бюро має проявити політичну неупередженість і незалежність. Працювати членам АКБ буде дуже непросто, адже вони свого роду першопрохідці, але, впевнений, все у них вийде. Тим більше, що і Президент, і Кабінет міністрів, і Верховна Рада, зацікавлені в очищенні країни від корупції. На минулому тижні Петро Порошенко озвучив, що корупціонерам заборонять вносити заставу в суді, щоб чекати оголошення вироку не в СІЗО, а перебуваючи під домашнім арештом або підпискою про невиїзд. І незабаром варто очікувати внесення змін до законодавства. Тим більше, що це не початок боротьби з корупцією в країні, а її рішуче продовження. Публічні затримання спочатку голови Державної служби з надзвичайних ситуацій Сергія Бочковського, а пізніше прокурора і начальника ВБЕЗ Краматорська, заступника начальника міськвідділу міліції Дружківки, тому підтвердження. – Якщо боротьба з корупцією поступово ведеться, то таке відчуття, що процес децентралізації трохи загальмував. І навіть перше засідання конституційної комісії не вселяє довіри. Коли все ж таки буде проведена децентралізація? – Ви повинні розуміти, що процес децентралізації це справа не однієї години і навіть одного дня. Повинен пройти певний проміжок часу для зміни законодавства, чиновникам на місця повинні прийти роз’яснення по роботі і так далі. Тим більше, що децентралізація повинна привести до того, що більше коштів буде залишатися на місцях, а не йти у Київ як раніше. Такий порядок речей призводив до того, що центральний бюджет забирав левову частину грошей, а на місця поверталися копійки, яких не вистачало на розвиток місцевих громад. Тепер громада буде мати у своєму розпорядженні стільки коштів, скільки зможе заробити. Місцева влада буде зацікавлена в тому, щоб на її території працювало і відкривалося більше підприємств. Логіка достатньо проста: більше підприємств – більше робочих місць, більше робочих місць – більше відрахувань до місцевого бюджету. Таким чином з’являться гроші на ремонт доріг, фінансування лікарень, шкіл, дитячих садків, закладів культури. Ну а для того, щоб відкривалися нові підприємства місцевій владі необхідно скасувати непотрібні дозволи і таким чином поліпшити інвестиційний клімат. – Також минулий тиждень приніс нам впровадження суспільного телемовлення. Ідея громадського телебачення, яке буде повністю незалежним і транслювати людям достовірну інформацію незалежно від політичної ситуації в країні, дуже гарна. Ось тільки те, що до наглядової ради входитимуть представники фракцій Верховної Ради, не вселяє довіру. Про яку незалежність від політиків в такому випадку може йти мова? – Потрібно розуміти, що в підписаний Петром Порошенком закон в подальшому можуть внести зміни. Я вважаю, що необхідно ще більше обмежити вплив політиків на формування наглядової ради. Якщо ми створюємо дійсно громадський телеканал, то контролерам від влади там робити нічого. Багато хто скаже, що під час війни не слід витрачати кошти на телебачення, але не слід забувати – в Україні йде війна не тільки озброєнням, а й інформацією. Саме тому необхідно витрачати кошти на поширення правди, яка стане зброєю в інформаційній війні.